Головна

Історія факультету

Вчена рада

Кафедри

Керівництво

Юридична клініка
  Кримінологічна лабораторія

Консультаційний центр

Абітурієнту

Студенту

Наукове життя

Foreign students

Інформаційний пакет

Міжнародне співробітництво
Головна Контакти Карта сайту
Архів новин
Контакти
Фотогалерея
Випускники факультету
English version
Профспілкова організація

Аспірантура



На факультеті діє аспірантура, яка готує здобувачів третього рівня вищої освіти доктора філософії (PhD) за спеціальністю 081 Право за такими профілями: історико-теоретичний; конституційно-правовий; цивільно-правовий; адміністративно-правовий; кримінально-правовий; кримінальний процесуальний та криміналістичний

Цивільне право та цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право

Адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право

Наукова діяльність є невід’ємною складовою роботи юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Вона включає виконання фундаментальних та прикладних наукових досліджень. Основними суб’єктами наукової діяльності юридичного факультету є кафедри та кримінологічна лабораторія.

Основними напрямами наукової роботи юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в сфері публічного права на сьогоднішній день є дослідження актуальних проблем адміністративного права і процесу, фінансового права та інформаційного права; розробка та становлення власної наукової школи; підготовка фахівців високого рівня у сфері загальних проблем публічних правовідносин, а особливо – в адміністративному праві, фінансово-правових відносинах, у межах адміністративно-правової відповідальності, захисті прав та інтересів суб’єктів публічних правовідносин. Зі зміною політичного устрою держави, типу економіки обов’язково змінюються підходи щодо врегулювання таких специфічних відносин як публічно-правові. Цілком зрозуміло, що з поступовим розвитком громадянського суспільства потреба у професіоналах вузького профілю є нагальною, в тому числі це стосується сфери державного управління та особливостей кадрового забезпечення державного управління. Активне міжнародне співробітництво вимагає спеціалістів з глибинною науковою підготовкою в такій об’єктивно складній галузі як міжнародне публічне право.

Для покращення стану наукової діяльності та підготовки справжніх висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів назріла потреба у відкритті постійно діючої аспірантури на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Тому, згідно з рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 04.07.2013 року за № 891, на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна було відкрито постійно діючу аспірантуру зі спеціальності 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

Потреба у підготовці кандидатів юридичних наук за вказаною спеціальністю стала актуальною у зв’язку з:

1. відродженням юридичного факультету в університеті, який передбачає спеціалізацію студентів з державного управління, що охоплює адміністративне право, адміністративний процес, фінансове право тощо;

2. позитивним досвідом юридичного факультету у підготовці аспірантів за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право;

3. реформуванням правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування в України з метою приведення її діяльності у відповідність до європейських та світових стандартів;

4. необхідністю підготовки спеціалістів високого наукового рівня у галузі публічного права.

Наукова діяльність кафедри державно-правових дисциплін очолюється завідувачем кафедри, доктором юридичних наук, професором, Заслуженим юристом України Кагановською Т. Є. та проводиться за темою «Реформування адміністративного права в умовах сучасних соціально-політичних трансформацій». Ця науково-дослідна програма націлює на найсучасніший, гуманний і прогресивний стратегічний напрям розвитку світової юридичної науки, відображає необхідність правового обґрунтовування європейського вибору України і здійснюється за такими напрямкам:

1. Фундаментальні категорії адміністративного права.

2. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт адміністративного права. Регіональне самоврядування.

3. Публічна служба.

4. Юридична відповідальність державних службовців.

5. Особливості правової регламентації державної служби в органах місцевого самоврядування.

6. Наукові підходи до визначення державного управління.

7. Особливості кадрового забезпечення державного управління.

8. Актуальні питання податкового права.

9. Адміністративний процес. Адміністративно-процесуальні відносини та їх особливості.

10. Суд як суб’єкт адміністративно-процесуальних правовідносин.

11. Процесуальні права та обов’язки. Процесуальне правонаступництво.

12. Прокурор у адміністративному процесі.

13. Представництво і його види.

14. Підвідомчість адміністративних справ та її види. Поняття підсудності адміністративних справ.

15. Позов: поняття і види, зміна позову, визнання позову, відмова від позову. Позовне провадження. Непозовне провадження. Провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. Виконавче провадження.

16. Судові витрати. Процесуальні строки. Докази і судове доказування.

17. Міжнародне публічне право: джерела, методи регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, суб’єкти.

18. Фінансова система України і її структура.

19. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.

20. Бюджетна система України.

21. Бюджетне регулювання як основний засіб упорядкування міжбюджетних відносин.

22. Правовий режим державного бюджету.

23. Актуальні питання інформаційного права України.

24. Юридичні особливості та властивості інформації.

25. Інформаційні права та свободи – фундамент інформаційного права.

26. Особливості укладання адміністративного договору.

Зокрема на юридичному факультеті в державно-правовому напрямі виникло декілька наукових шкіл під керівництвом докторів юридичних наук та професорів, зокрема:

1. д.ю.н., професор Кагановська Т.Є. започаткувала наукову школу з вивчення актуальних проблем кадрового забезпечення на державній службі;

2. д.ю.н., професор Лук’янець Д.М. започаткував наукову школу з вивчення фундаментальних проблем держави і права.

На кафедрі державно-правових дисциплін функціонує 2 наукових студентських гуртки «Актуальні правові проблеми сучасної молоді» та «Фундаментальні проблеми держави і права» під керівництвом доктора юридичних наук, професора Кагановської Т.Є., кандидата юридичних наук, доцента Жук Н.А. Студенти, які є активними учасниками гуртків, пишуть магістерські дипломні роботи і складають майбутній науковий потенціал кафедри, та матимуть змогу продовжити свою наукову діяльність в аспірантурі, згодом у докторантурі.

Спеціалізація наукових досліджень з адміністративного права і процесу, фінансового права, інформаційного права, що функціонує в межах спеціальності «Правознавство», викладання основних і спеціальних курсів та їх програмне забезпечення є експериментальною базою для проведення наукових досліджень із зазначеного напрямку. У межах вказаної спеціальності на факультеті читаються такі основні курси: «Адміністративне право», «Адміністративне судочинство», «Державна служба в Україні», «Фінансове право» та спеціальні курси: «Інформаційне право», «Комунікативні процеси в управлінській діяльності», «Менеджмент у праці держслужбовців», «Податкове право».

Саме функціонування аспірантури за спеціальністю 12.00.07. надасть поштовх у розширенні та поглибленні досліджень із зазначених напрямків.

Постійно діюча аспірантура зі спеціальності 12.00.07 ефективно сприяє забезпеченню плідного об’єднання змісту освіти випускників юридичного факультету з сучасними науковими досягненнями у галузі педагогіки, психології, юриспруденції та інших напрямів гуманітарного знання, видання наукової, навчальної, методичної літератури для студентів юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, впровадженню у навчальний процес вищого навчального закладу новітніх досягнень науки і позитивного досвіду правоохоронної діяльності.

Експериментальна база для проведення наукових досліджень юридичного факультету є достатньою з урахуванням постійного поповнення матеріалів практичної діяльності органів суду, прокуратури та адвокатури України, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської міської ради, а також можливості швидкої апробації результатів наукових досліджень правоохоронною практикою.

Кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність

Наукова діяльність є невід’ємною складовою роботи юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Вона включає виконання фундаментальних та прикладних наукових досліджень. Основними суб’єктами наукової діяльності юридичного факультету є кафедри та кримінологічна лабораторія. Науково-дослідна робота співробітників кафедр проводиться відповідно до плану НДР факультету і планів НДР кафедр. Напрями фундаментальних і прикладних досліджень, тематика планів НДР в цілому відображає проблеми юриспруденції. Наукові напрями і тематика ініціативних досліджень носять як фундаментальний, так і прикладний характер. Зокрема, спільно з кафедрою кримінально-правових дисциплін та кримінологічною лабораторією досліджується проблематика сучасної злочинності у рамках науково-дослідних тем юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Особа злочинця: криміналістичне та кримінологічне дослідження» (номер державної реєстрації 0112U001041), «Теоретичні та практичні засади підвищення ефективності протидії економічній злочинності» (номер державної реєстрації 0111U001445). Для покращення стану вказаної наукової діяльності та підготовки власних високоякісних науково-педагогічних кадрів на юридичному факультеті відкрита постійно діюча аспірантура зі спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність.

Потреба у підготовці науковців за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність стала актуальною на юридичному факультеті у зв’язку з:

  1. відродженням його в університеті, який передбачає підготовку високоякісних фахівців права широкого профілю, що включає в себе оптимізацію процесу навчання з наданням фундаментальних знань криміналістичного характеру;
  2. реформою системи правоохоронних органів України та приведенням її у відповідність до передових Європейських та світових стандартів;
  3. проголошенням на державному рівні процесу євроінтеграції і необхідності у зв’язку з цим, у спеціалістах-криміналістах світового високоякісного рівня;
  4. тим, що відсутність в аспірантурі спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність обмежує дослідження у галузі кримінального процесу, криміналістики та теорії оперативно-розшукової діяльності, а також підготовку фахівців у Харківській, Сумській, Полтавській, Донецькій та Луганській областях;
  5. позитивним досвідом підготовки аспірантів у межах інших спеціальностей аспірантури на юридичному факультеті.

Основними напрямами наукової роботи юридичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна з боку кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та теорії оперативно-розшукової діяльності на сьогоднішній день є дослідження, зокрема, актуальних проблем криміналістичної тактики і методики розслідування злочинів, психологічних особливостей процесуальної діяльності, проблем кримінальної і пенітенціарної психології, окремих питань сучасного кримінального процесу в Україні, а також комплексне вивчення окремих аспектів організації і планування розслідування. Саме всебічний та комплексний, системний та науково обґрунтований аналіз цих питань – це найважливіший процес удосконалення проблеми протидії злочинності на загальнодержавному рівні. Наукові досягнення у цій галузі потрібні як для побудови в Україні сучасної політики протидії злочинності та розробки стратегії і шляхів її удосконалення, так і вирішення різноманітних завдань розслідування на місцях, тобто впровадження у практику сучасних методик розслідування злочинів в слідчу та оперативно-розшукову діяльність. Подальші криміналістичні розробки фахівців-криміналістів кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету необхідні для правоохоронних органів, суду, прокуратури, адвокатури тощо, з метою розбудови в Україні дійсно правової держави з розвинутими демократичними цінностями та створенні, на цій базі, ефективного „захисного інструментарію” прав та свобод окремої людини та інтересів держави в цілому.

Аспірантура зі спеціальності 12.00.09 сприяє забезпеченню ефективного об’єднання змісту освіти випускників юридичного факультету з сучасними науковими досягненнями у галузі педагогіки, психології, юриспруденції та інших напрямів гуманітарного знання, видання наукової, навчальної, методичної літератури для студентів юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, впровадженню у навчальний процес вищого навчального закладу новітніх досягнень науки і позитивного досвіду правоохоронної діяльності. Наукова діяльність фахівців зі спеціальності 12.00.09 проводиться згідно із загальною теми «Комплексні дослідження проблем злочинності окремих видів злочинів на основі принципу Верховенства права» у межах комплексної цільової програми «Про концепцію розвитку юридичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна». Вибрана тема наукових досліджень юридичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна дозволяє здійснити обґрунтовану наукову розробку різних проблемних аспектів у галузі кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та науки оперативно-розшукової діяльності та відображає найсучасніший, гуманний і прогресивний стратегічний напрям розвитку світової юридичної науки, відображає необхідність правового обґрунтовування європейського вибору України і здійснюється по таких напрямкам:

  1. Розробка новітніх та сучасних методик розслідування окремих видів злочинів;
  2. З’ясування актуальних проблем організаційно-правового забезпечення протидій корупції та економічній злочинності в сучасних умовах в Україні;
  3. Дослідження проблеми економічної злочинності на сучасному етапі розбудови правової держави в Україні;
  4. Визначення можливостей використання криміналістичних знань в адміністративному, цивільному та господарському процесах;
  5. Дослідження проблеми криміналістичної характеристики ятрогенних злочинів (небажаних наслідків лікарських дій) та методики їх розслідування в Україні;
  6. Дослідження проблеми протидії розслідуванню та шляхи її подолання криміналістичними та оперативно-розшуковими засобами та методами;
  7. Розбудова психолого-криміналістичного профілю (портрета) сучасного злочинця;
  8. Визначення можливостей використання при розслідуванні злочинів розробок в галузі обчислювальної техніки, генної інженерії, використання поліграфа, фоноскопії;
  9. Встановлення місця криміналістики у системі юридичних наук;
  10. Дослідження проблематики диференціації криміналістики і теорії оперативно-розшукової діяльності;
  11. Дослідження методичних та психологічних особливостей викладання навчального курсу криміналістики;
  12. Визначення сучасних завдань криміналістики у забезпеченні потреб сьогоденної практики протидії злочинності в Україні;
  13. З’ясування впливу процесів диференціації та інтеграції наукових знань як провідних тенденцій формування та розвитку науки криміналістики;
  14. Дослідження системи науки криміналістики;
  15. Теорія та методологія доказування в кримінальному процесі;
  16. Теоретичні та правові основи диференціації процесуальної форми кримінального судочинства України;
  17. Концептуальні засади кримінального провадження: теорія та практика реформування;
  18. Процесуальні та тактичні особливості провадження слідчих розшукових та негласних слідчих (розшукових) дій;
  19. Доступ до правосуддя у кримінальному процесі України: теоретичні та практичні проблеми;
  20. Кримінально-процесуальна політика України;
  21. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика.
  22. Прогалини та колізії у кримінальному законодавстві України, їх причини та способи подолання;
  23. Гарантії прав і свобод людини та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі;
  24. Встановлення сучасних можливостей судової експертизи з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу.

Науковці юридичного факультету систематично беруть участь в обговоренні наукових досліджень інших вузів, готують відгуки на кандидатські і докторські дисертації, виступають офіційними опонентами при захисті дисертацій зі спеціальності 12.00.09. Над дисертацією на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук працюють к.ю.н., доц. Янович Ю. П., к.ю.н., доц. Бондаренко О.О. та к.ю.н. Слінько Д.С.

Науковий потенціал фахівців-криміналістів факультету, а також умови для творчої і дослідницької роботи на юридичному факультеті загалом дозволяють вести якісну підготовку юристів. Згідно з планом науково-дослідних робіт на кожний рік науково-педагогічні працівники виконують теоретичні розробки і емпіричні дослідження з метою підготовки відповідного матеріалу (глав) для підручників з кримінального процесу та криміналістики, готують новітній навчальний посібник з криміналістики. Так, у 2011 році під загальною редакцією професора Волобуєва А.Ф. вже був підготовлений підручник навчальної дисципліни «Криміналістика», у 2007 році доцентом Даньшиним М.В. підготовлений навчальний посібник «Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці» та ін.

На юридичному факультеті після його відновлення, починаючи з 2004 року виникло декілька наукових шкіл зі спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність, зокрема: 1) д.ю.н., проф. Волобуєв А.Ф., започаткував наукову школу з вивчення проблем економічної злочинності та запропонував сучасні методики розслідування окремих видів економічних злочинів; 2) д.ю.н., професор Трубников В.М., започаткував наукову школу з вивчення окремих проблем криміналістичної науки, зокрема такої її категорія як криміналістична характеристика злочину, з позиції комплексного дослідження проблематики на базі кримінологічного аналізу соціального феномену злочинності; 3) д.ю.н., професор кафедри кримінально-правових дисциплін, професор Даньшин М.В. започаткував наукову школу з дослідження окремих теоретика-методологічних основ криміналістичної науки, зокрема природи, предмета та місця криміналістики у системі сучасного наукового знання; вивчення взаємопроникнення криміналістики та теорії ОРД; 4) д.ю.н., професор Руденко М.В. започаткував наукову школу щодо системи кримінально-процесуальних функцій прокурора у досудовому розслідуванні.

Наукова розробка вказаних питань, а також актуальної проблематики криміналістичної тактики і методики розслідування злочинів, психологічних особливостей процесуальної діяльності, проблем кримінальної і пенітенціарної психології, а також комплексне вивчення окремих аспектів організації і планування розслідування – це найважливіший процес удосконалення проблеми протидії злочинністю на державному рівні. Досягнення у цій галузі потрібні як для побудови в Україні сучасної політики боротьби зі злочинністю та розробки стратегії і шляхів її удосконалення, так і вирішення різноманітних завдань щодо розслідування на місцях, тобто впровадження у практику сучасних методик розслідування злочинів в слідчу та оперативно-розшукову діяльність. Наукові криміналістичні розробки Волобуєва А.Ф., Трубникова В.М., Руденко М.В. та Даньшина М.В. необхідні для правоохоронних органів, суду, прокуратури, адвокатури тощо, з метою розбудови в Україні дійсно правової держави з розвинутими демократичними цінностями, що гарантують права та свободи як окремої людини так і інтересів держави в цілому. Аспірантура зі спеціальності 12.00.09 надає поштовх у розширенні та поглибленні досліджень із зазначених напрямків. Експериментальна база для проведення наукових досліджень юридичного факультету є достатньою з урахуванням постійного поповнення матеріалів практичної діяльності органів суду, прокуратури та адвокатури України, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської міської ради, а також можливості швидкої апробації результатів наукових досліджень правоохоронною практикою.

Всі наукові дослідження проходять апробацію на наукових і науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня – вузівського, міжвузівського і тому подібне. Наукові дослідження очолюють доктори і кандидати наук, професори і доценти. По всіх напрямах наукових досліджень, публікуються відповідні матеріали (статті, тези), представляються доповіді на наукових форумах різного рівня як в ХНУ, так і в інших вузах України, ближнього та дальнього зарубіжжя й ін. Багато актуальних питань протидії злочинності розглядалося на засіданнях методологічних семінарів кафедр юридичного факультету, на конференціях, організатором яких був юридичний факультет та кафедри кримінально-правових дисциплін і правосуддя, серед яких слід відзначити щорічну Міжнародну науково-практичну конференцію «Від громадянського суспільства – до правової держави». У 2011 році відбулася VІ Міжнародна науково-практична конференцію «Від громадянського суспільства – до правової держави», яка була присвячена окремим питанням розкриття та розслідування злочинів та проходила за спеціальною тематикою «Теорія та практика протидії злочинності». У 2013 році відбулася VIII Міжнародна науково-практична конференція «Від громадянського суспільства – до правової держави» та ІХ Міжнародна наукова конференція молодих вчених та студентів «Від громадянського суспільства – до правової держави», які були приурочені до Дня працівників прокуратури України та проходили за спеціальною тематикою: «Проблеми та перспективи реалізації положень нового КПК України».

Відбувається постійна апробація наукових досліджень науковців-криміналістів факультету у провідних та фахових зарубіжних юридичних виданнях (Республіка Бєларусь, Республіка Польща, Молдова, Латвія, Литва ті ін.), що спеціалізуються у галузі теорії та практики судової експертизи, криміналістики, юридичної психології та проблем науки оперативно-розшукової діяльності. Вчені активно беруть участь у міжнародних науково-практичних конференціях, наукових симпозіумах, семінарах та круглих столах.

Інформація для здобувачів наукового ступеня «доктор філософії» (PhD)