Головна

Історія факультету

Вчена рада

Кафедри

Керівництво

Юридична клініка
  Кримінологічна лабораторія

Консультаційний центр

Абітурієнту

Студенту

Наукове життя

Foreign students

Інформаційний пакет

Міжнародне співробітництво
Головна Контакти Карта сайту
Архів новин
Контакти
Фотогалерея
Випускники факультету
English version
Профспілкова організація

Наукові гуртки та наукові школи




З огляду на важливість пропаганди освіти та науки серед молоді для сприяння поглибленню досліджень проблем сучасної юридичної науки та становленню сучасного юриста з розвинутим самостійним мисленням, який здатен правильно аналізувати широке коло актуальних питань соціуму, на юридичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна (далі – Факультет) приділяють особливого значення студентському науковому руху.

Традиційною формою студентської науково-дослідної роботи на Факультеті є студентський науковий гурток. Кожен рік, з урахуванням новітніх тенденцій розвитку правової науки та практики правозастосування спільно з керівництвом студентського самоврядування та студентського наукового товариства кафедри Факультету пропонують свій перелік наукових гуртків, які відображають можливості їх науково-педагогічного складу та бажання самих студентів.

У 2020-2021 навчальному році на Факультеті функціонують такі наукові гуртки:

№ з/п

Кафедра

Назва гуртка

Керівник гуртка

1

Державно-правових дисциплін

Науковий гурток з теорії права і держави

к.ю.н., доц. Жук Н.А.

2

Державно-правових дисциплін

Науковий гурток з історії держави і права

к.ю.н., с.н.с. Воронова І.В.

3

Конституційного і муніципального права

Науковий гурток з конституційного і муніципального права

к.ю.н., доц. Градова Ю.В.

4

Цивільно-правових дисциплін

Школа приватного права

к.ю.н. Волощенко О.М., 

к.ю.н. Цибань А.А.

5

Кримінально-правових дисциплін

Науковий гурток з кримінально-правових дисциплін

к.ю.н. Терещук С.С.

6

Міжнародного і європейського права

Науковий гурток з міжнародного права

Шевченко А.В.

Основною метою наукових гуртків є сприяння підвищенню рівня наукової підготовки студентів; формування у студентів інтересу до наукових досліджень; розвиток творчого, критичного мислення, наукової самостійності, підвищення внутрішньої організованості, свідомого ставлення до навчання, поглиблення й закріплення отриманих у процесі навчання знань.

Основними завданнями наукових гуртків є:

-       формування у студентів інтересу до наукової творчості, навчання методиці й способам самостійного вирішування наукових завдань за науковими напрямками діяльності відповідних кафедр;

-       допомога студентам в оволодінні методикою та навичками проведення самостійних наукових досліджень і розробки наукових проблем;

-       обмін досвідом з організації та проведення наукової роботи серед членів студентського наукового гуртка;

-       забезпечення активної участі студентів у проведенні наукових конференцій, конкурсів на кращу наукову роботу, наукових семінарів.

-       сприяння поглибленому вивченню в більш широкому плані навчального матеріалу, залучення студентів до виконання науково-дослідних робіт кафедр;

-       виявлення найбільш обдарованих і талановитих студентів, використання їх творчого й інтелектуального потенціалу для рішення актуальних завдань підвищення ефективності освітнього процесу.

 

Гуртки працюють за планом, який укладається на навчальний рік і затверджується завідувачем кафедри. План роботи наукового гуртка складається з трьох основних розділів: організаційні заходи; наукова робота; наукові заходи. Засідання кожного гуртка проводяться, як правило, раз на місяць.

Основними формами роботи студентських наукових гуртків Факультету є: засідання; зустрічі з провідними вченими та фахівцями-практиками у галузі права; участь у наукових і методологічних семінарах, круглих столах, конференціях і конкурсах; обговорення наукових робіт, які рекомендуються до друку.

На засіданнях наукових гуртків жваво обговорюються нагальні питання юридичної науки і практики. В закладках кафедр Факультету можливо отримати більш детальну інформацію щодо тематики конкретного гуртка, доповідачів, останніх новин та ін.

Для більшості наукових гуртків Факультету характерне написання рефератів та доповідей, їх активне обговорення, винесення кращих доповідей на студентські наукові конференції, висування студентських наукових праць на всеукраїнські та регіональні конкурси. На обговорення членами гуртка виносяться не лише індивідуальні наукові доповіді, а й доповіді, написані під керівництвом вчених групою студентів. На засіданнях гуртків студенти мають змогу зустрічатись із провідними вченими, досвідченими практичними працівниками, аспірантами і обговорювати оголошену тему, проводити дискусію з питань, які їх цікавлять. 

Наукова спрямованість студентських гуртків – глибока розробка найважливіших теоретичних питань юридичної науки загалом та окремих її профілюючих напрямків. Специфічною особливістю в організації роботи гуртків є спільність наукових інтересів викладачів, студентів та аспірантів. Залучення студентської молоді у гуртки починається з першого курсу протягом всього навчання студента на Факультеті.

Широко практикується проведення спільних засідань наукових гуртків Факультету з однопрофільними гуртками інших навчальних закладів, зокрема Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету внутрішніх справ.

Студенти Факультету беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з юридичних наук, досягаючи при цьому суттєвих результатів. Так, у 2015/ 2016 навчальному році студентка Факультету Я.В. Олійник здобула на цьому конкурсі диплом ІІ ступеня, а вже в наступному, 2016/2017 навчальному році, стала його переможцем (науковий керівник – д.ю.н., проф. В.О. Серьогін). Натомість студентка К.С. Коломоєць за підсумками Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт в галузі права у 2018/2019 навчальному році здобула перемогу, а в 2019/2020 навчальному році отримала диплом ІІ ступеня (науковий керівник – к.ю.н., доц. А.М. Гужва). Крім того, у 2019/2020 навчальному році диплом ІІ ступеня отримала студентка М.Г. Артамонова  (науковий керівник – к.ю.н., доц. Ю.В. Градова), а диплом ІІІ ступеня – студент С.І. Фойт  (науковий керівник – д.ю.н., проф. О.О. Житний).

Вже традиційною стала участь команд Факультету в Міжнародному студентському саміті, який щорічно проводиться на базі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за підтримки Асоціації українських правників. У 2017 році команда Факультету в складі  Я.В. Олійник, В.С. Годунова та О.В. Явкуна одержала на цих змаганнях диплом ІІІ ступеня, у 2018 році команда у складі Я.В. Олійник і А.В. Морі повторили цей результат, а в 2019 році команда у складі М.Г. Артамонової, П.Р. Бортнік та Я. В. Олійник здобула перемогу.

Координацію та забезпечення науково-дослідної роботи молодих вчених-студентів здійснює Студентське наукове товариство (СНТ) Факультету. Діяльність СНТ безпосередньо спрямована на пропаганду освіти та науки серед молоді, сприяння поглибленню досліджень проблем сучасної юридичної науки з боку талановитих студентів, оптимізацію процесу виховання сучасного юриста – майбутнього професіонала з розвинутим самостійним мисленням, який здатен правильно аналізувати широке коло актуальних злободенних питань соціуму. Головою СНТ є студентка групи ЮП-52 А.О. Давиденко. Координацію роботи наукових студентських гуртків на Факультеті, взаємодію керівництва Факультету зі Студентським науковим товариством забезпечує заступник декана з наукової роботи д.ю.н., проф. В.О. Серьогін.

Вагомою ознакою процесу розвитку науки в історичній ретроспективі, а також на сучасному етапі, є її колективний характер. Це позначається на неухильному зростанні ролі наукової спільноти, яка формує та розвиває наукове знання, сприяє його утвердженню в конкурентному середовищі, поширює та практично впроваджує отримані результати. Однією з провідних форм організації наукової спільноти була і є наукова школа. Цей феномен справляє потужний вплив на розвиток знання. Адже саме наукові школи виступають осередками найбільшої концентрації творчої енергії, найактивнішого впливу на науковий прогрес.

На всіх етапах розвитку Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в контексті його наукової діяльності виникали знані світові наукові школи, які очолювали вчені непересічного характеру. Створення неформальних творчих колективів наукових дослідників різних поколінь, об’єднаних загальною програмою та стилем дослідницької роботи під керівництвом визнаного лідера, дозволяє забезпечити високу ефективність наукових розробок, їх поширення та впровадження, а також відтворення наукових пошуків на якісно нових рівнях. 

Сьогодні на Факультеті сформувалися й плідно працюють п’ять наукових шкіл: адміністративного та фінансового права (керівник – д.ю.н., проф. Т.Є. Кагановська); історії та теорії права і держави (керівник – д.ю.н., проф. О.М. Головко); конституційного і муніципального права (керівник – д.ю.н., проф. В.О. Серьогін); приватного права (керівник – д.ю.н., проф. Є.О. Мічурін);  кримінально-правових дисциплін (керівник – д.ю.н., проф. О.О. Житний). У процесі формування перебуває наукова школа міжнародного права (керівник – д.ю.н., проф.. Т.Л. Сироїд).

Формування власних наукових правничих шкіл на юридичному факультеті розпочалося одразу після його відновлення у складі ХНУ імені В.Н. Каразіна у 2004 році. Одним із найбільш потужних напрямків стало формування школи адміністративного та фінансового права, засновником якої по праву вважається декан юридичного факультету, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Т.Є.Кагановська. Її авторству належить понад 200 друкованих праць, зокрема вона є автором одноосібної монографії, співавтором кількох колективних монографій і навчальних посібників. Крім власних наукових здобутків у сфері правового регулювання державної служби та кадрового забезпечення державного управління, Т.Є. Кагановська виховала цілу низку учнів. Під її керівництвом було захищено шість кандидатських і дві докторські дисертації за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Зокрема, під її керівництвом підготували і захистили кандидатські дисертації такі викладачі юридичного факультету, як І.А. Пахомова, Т.В. Хабарова, В.М. Пилаєва, а докторський ступінь отримав О.О. Навроцький.

Значний внесок у становлення та розвиток каразінської школи адміністративного і фінансового права зробили також доктори юридичних наук Д.М. Лук’янець, А.А. Стародубцев, Г.В. Россіхіна, К.В. Ростовська, І.В. Солошкіна, а також кандидат юридичних наук Н.В. Гришина. Спектр наукових інтересів каразінської школи адміністративного та фінансового права охоплює проблеми правового регулювання організації виконавчої влади, державної служби, антикорупційної політики, правоохоронної діяльності, юридичної відповідальності в адміністративному праві, методології наукових досліджень у сфері адміністративного та фінансового права, адміністративно-правові аспекти надання фінансових послуг тощо. Завдяки цьому створено повноцінну навчально-методичну базу для навчальних дисциплін адміністративно-правового циклу, що дає можливість оперативного та повноцінного запровадження наукових здобутків у навчальний процес. На впровадження у навчальний процес сучасних досягнень науки адміністративного права, практики створення та реалізації новітнього адміністративного законодавства, спрямована розроблена доктором юридичних наук, професором Д.М.Лук’янцем навчальна дисципліна «Актуальні питання адміністративного права».

Розвиток каразінської школи адміністративного права отримав новий поштовх із створенням на юридичному факультеті спеціалізованої вченої ради Д 64.051.28 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Це дало змогу забезпечити повний цикл підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів у галузі адміністративного права. За час існування спеціалізованої вченої ради було захищено три докторських та більше десяти кандидатських дисертацій за відповідною спеціальністю.  На сьогодні зазначену спеціалізовану вчену раду очолює яскравий представник каразінської школи адміністративного права, доктор юридичних наук О.О.Навроцький.

Науковий потенціал каразінської школи адміністративного права дає можливість проводити повноцінні науково-дослідні роботи, прикладом яких може служити успішно завершена у 2019 році планова НДР «Реформування адміністративного права в умовах сучасних соціально-політичних трансформацій». Тільки в межах даної науково-дослідної роботи, членами творчого колективу на чолі з Т.Є.Кагановською було підготовлено дві наукові монографії, п’ятдесят шість наукових публікацій у періодичних наукових виданнях та тридцять дві доповіді на різноманітних наукових конференціях.

Визнання каразінської школи адміністративного права проявляється і в тому, що її представники беруть активну участь у науково-експертній діяльності. Так, доктор юридичних наук, професор Т.Є.Кагановська є членом експертної ради з права МОН України та заступником голови Науково-методичної комісії 6 (НМК 6) з бізнесу, управління та права МОН України, адоктор юридичних наук, професор Д.М.Лук’янець є членом науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Наукова школа конституційного та муніципального права на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є складовою частиною Харківської конституційно-правової школи, започаткованої наприкінці ХХ ст. академіком НАПрН України Ю.М. Тодикою. Значний внесок у формування цієї школи внесли такі відомі вчені, як доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України О.Н. Ярмиш та доктор юридичних наук, професор О.В. Марцеляк. Починаючи з 2014 року школу очолює доктор юридичних наук, професор В.О. Серьогін. Особливістю проблематики наукових досліджень даної школи є розробка фундаментальних політико-правових проблем, що перебувають на межі конституційного права та загальнотеоретичної юриспруденції. На сьогодні під керівництвом В.О. Серьогіна захищено 13 кандидатських дисертацій за спеціальностями 12.00.01 та 12.00.02; крім того, за його консультування захищено 2 докторські дисертації за спеціальністю 12.00.01.

Сьогодні на кафедрі конституційного і муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна працюють учні Ю.М. Тодики, О.О. Марцеляка та В.О. Серьогіна: кандидати юридичних наук, доценти М.М. Воронов, Ю.В. Градова, Л.М. Гришко, Т.В. Гудзь, Т.І. Гудзь, К.П. Данічева, Г.В. Зубенко, А.О. Червяцова. Науковцями школи опубліковано понад 500 наукових праць, надано десятки науково-експертних висновків органам державної влади та місцевого самоврядування. В.О. Серьогін і М.М. Воронов починаючи з 2019 року є членами Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

Представниками школи конституційного та муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна вирішено низку наукових завдань, котрі мають суттєве значення для розбудови України як демократичної, правової соціальної держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, визнається і гарантується місцеве самоврядування. 

Зокрема, В.О. Серьогін розробляє теорію прав людини, є основоположником системно-структурного підходу до визначення змісту та обсягу конституційного права на недоторканність приватного життя (прайвесі). У його працях обґрунтовано ідею про те, що у змісті права на недоторканність приватного життя (прайвесі) слід виокремлювати окремі компоненти (правомочності) за аспектами приватного життя, за станами приватності та за вимірами. Ним уперше у вітчизняній юридичній науці здійснено історичну реконструкцію процесів формування та розвитку права на недоторканність приватного життя (прайвесі); визначено основні (юридично значущі) ознаки приватного життя; визначено критерії приватності; запроваджено в науковий обіг такі поняття, як «стан приватності», «склад приватності», «одорологічне прайвесі» тощо. Водночас В.О. Серьогін є одним із визнаних фахівців у галузі державного будівництва і місцевого самоврядування, лауреатом премії імені Ярослава Мудрого (2004 р.). 

М.М. Воронов розробляє теорію актів законодавчої влади, досліджує проблеми територіальної організації публічної влади в Україні, зокрема шляхи здійснення конституційної реформи щодо децентралізації та удосконалення системно-структурної організації місцевого самоврядування, удосконалення форм безпосередньої демократії на локальному рівні. Ним визначено юридичну природу актів законодавчої влади, виокремлено їхні ознаки та відмінності від інших видів правових актів, здійснено класифікацію актів законодавчої влади; узагальнено зарубіжний досвід розробки і прийняття актів законодавчої влади; сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення нормотворчої діяльності Верховної Ради України.

У працях Ю.В. Градової надано характеристику інституту правового моніторингу в Україні як комплексного конституційно-правового інституту, в т.ч. визначено його суб’єктно-об’єктний склад, джерела, методологію, стадії; виокремлено основні моделі організації правового моніторингу в зарубіжних країнах; обґрунтовано доцільність запровадження в Україні змішаної моделі правового моніторингу (на зразок шведської) як найбільш адекватної перехідному стану українського суспільства; надано загальну характеристику відомчого правового моніторингу на прикладі органів внутрішніх справ; сформульовано пропозиції щодо інституційних змін в механізмі правового моніторингу в Україні.

Л.В. Гудзь досліджує проблеми вдосконалення виборчого права та виборчої системи України, зокрема в частині гарантування участі політичних партій у виборчому процесі, захисту виборчих прав громадян від протиправних посягань тощо. В її працях здійснено розробку конституційно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян України; проведено аналіз правових основ діяльності державних органів по забезпеченню виборчих прав громадян України; здійснено дослідження діяльності органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів в якості суб’єкта забезпечення виборчих прав громадян України; розглянуто організаційно-правові форми взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами, які забезпечують виборчі права громадян України. 

У працях К.П. Данічевої розкрито специфіку конституційно-правового статусу членів Кабінету Міністрів України; визначено порядок їх призначення на посаду, кваліфікаційні вимоги, повноваження та гарантії діяльності; узагальнено зарубіжний досвід у даній сфері; запропоновано зміни до чинного законодавства, що визначає статус Уряду.

Дослідження Г.В. Зубенко присвячені проблемам конституційно-правовому статусу спеціалізованих контрольних органів, Зокрема Рахункової палати та Уповноваженого верховної Ради України з прав людини. До сфери її наукових інтересів належить також проблематика конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні в аспекті їх взаємозв’язку з громадянським суспільством, особливості правового статусу іноземців в Україні, національні та міжнародні механізми захисту прав людини тощо.

На сьогодні представниками школи конституційного та муніципального права на юридичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна розвивається новий науковий напрямок – конституційні засади суспільного ладу України (А.М. Гільбурт, С.А. Гордіюк, В.А. Скупінський).

Перспективним напрямком подальших досліджень представників школи конституційного та муніципального права на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є розробка конституційно-правових засад інформаційного суспільства в Україні, зокрема пошук шляхів реалізації форм прямої та представницької демократії за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, гарантування прав людини і громадянина у кіберпросторі тощо. Названа проблематика відображена у темах дисертаційних досліджень аспірантів О.В. Афоніної,  Р.С. Колінька, І.В. Роскошного.

Свідченням високого авторитету каразінської школи конституційного та муніципального права стало включення в 2019 році д.ю.н., проф. В.О. Серьогіна та к.ю.н., доц. М.М. Воронова до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

Наукова школа кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в своєму розвитку рухається в спільному напрямку з харківськими школами кримінального права, кримінології, кримінально-виконавчого, кримінального процесуального права й криміналістики зі збереженням при цьому традицій дослідження проблем злочинності і боротьби з нею, закладених фахівцями Харківського імператорського університету.

 

Розбудова даної школи в сучасний період вітчизняної історії пов’язана передусім з ім’ям видатного представника української науки кримінального й кримінально-виконавчого права, доктора юридичних наук, професора В. М. Трубникова. Він першим ґрунтовно розробив теорію соціальної адаптації осіб, звільнених від відбування покарання. Доробки й ідеї цього фахівця було враховано в законопроекті, взятому Верховною Радою України за основу при прийнятті нового (2003 р.) Кримінально-виконавчого кодексу України. Уперше в науці кримінального права В.М. Трубников розробив теорію нового універсального поняття об’єкта злочину, систему заходів кримінально-правового впливу замість системи кримінальних покарань відносно неповнолітніх.

 

Починаючи з 2016 року наукову школу кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна очолює доктор юридичних наук, професор О.О. Житний, який у своїх численних працях досліджує проблеми кримінального права України в міжнародно-правовому вимірі та забезпечення міжнародно-правової відповідності національного законодавства про кримінальну відповідальність. У рамках зазначеної проблематики вивчаються питання удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність згідно із міжнародно-правовими стандартами, боротьби з міжнародними злочинами та злочинами міжнародного характеру, міжнародного кримінального права.  До сфери наукових інтересів О.О. Житного входять також теоретичні проблеми кримінальної відповідальності й звільнення від неї, темпоральні й просторові властивості закону про кримінальну відповідальність, практика кримінально-правової охорони, міжгалузеві й міжсистемні зв’язки кримінального права України. Він є автором близько 200 наукових праць з кримінального права та кримінології.

 

Численні наукові доробки, присвячені дослідженню окремих теоретико-методологічних основ криміналістичної науки, зокрема природи, предмета та місця криміналістики у системі сучасного наукового знання; вивчення взаємопроникнення криміналістики та теорії оперативно-розшукової діяльності, належать доктору юридичних наук, професору М. В. Даньшину. Його основні наукові праці присвячено питанням визначення тенденцій та новітніх завдань криміналістичної науки в сучасних умовах протидії злочинності. До кола наукових інтересів М.В. Даньшина належать: місце криміналістики у системі наукового знання; проблематика криміналістики як навчальної дисципліни у системі навчального процесу; зв’язок криміналістичної тактики і методики розслідування злочинів; психологія оперативно-розшукової та процесуальної діяльності; проблеми кримінальної і пенітенціарної психології; соціологія правового конфлікту;питання соціологічного знання в теоретичному правознавстві. Він є автором понад 250 публікацій з питань кримінально-процесуального права, криміналістики, теорії оперативно-розшукової діяльності, соціології та психології злочинності.

 

Доктор юридичних наук, професор О. М. Храмцов упродовж тривалого часу досліджує теоретичні та практичні проблеми кримінально-правового та кримінологічного забезпечення охорони особи від насильства. Ним створена цілісна концепція протидії кримінальному насильству кримінально-правовими та кримінологічними заходами. Особлива увага приділяється саме кримінальному психічному насильству і заходам його протидії. Наголошується на тому, що протидія таким злочинам повинна носити саме комплексний характер, який характеризується одночасним застосуванням кримінально-правових та кримінологічних заходів. До сфери наукових інтересів О.М. Храмцова також належать  теоретичні й практичні проблеми кримінологічної політики, кримінологічні засади законодавства про кримінальну відповідальність, кримінально-правове та кримінологічне забезпечення протидії насильницькій злочинності. Він є автором більш як 120 наукових праць з кримінального права та кримінології.

 

Сферою наукових інтересів доктора юридичних наук, доцента Д.С. Слінька є дослідження проблем кримінального і кримінально-процесуального права щодо досягнення консенсусу у кримінальному судочинстві, питань правової регламентації звільнення від кримінальної відповідальності. Він є автором більш як 70 наукових праць із кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого права.

Доктор юридичних наук, доцент О.П. Шайтуро досліджує проблеми методики розслідування злочинів у медичній сфері, а також проблеми діяльності органів місцевого самоврядування у сфері протидії злочинності. Вона є автором близько 70 наукових праць з кримінального права.

 

Перспективним напрямком наукових досліджень представників школи кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є проблеми гуманізації кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, приведення його у відповідність із міжнародними та європейськими стандартами.